Житомир як районний центр

Житомир [Житомир; Житомир]. Карта: III-9. Місто (2013 р. - 271 172) на р. Тетерів та області (див. Житомирська область) та районний центр. Він був заснований, згідно з місцевими переказами, улюбленицями Аскольда та Діра в Житомирі в 884 році. Вперше він згадується в літописах в 1240 році, коли місто було знищено монголами. У 1320 р. Гедімінас приєднав його до Великого князівства Литовського та зміцнив його проти татар, облямівши його в 1399, 1469, 1482 і 1606 рр. У 1444 р. Житомир отримав права магдебурзького права, а в 1471 р. Він став окружним центром Київського воєводства. Після Люблінського союзу 1569 року він став частиною Польсько-Литовської Співдружності.

Самые важные и интересные события в городе Житомир доступны в любое удобное для вас время бесплатно и без регистрации.

Його жителі повстали проти своїх польських ополченців у 1594-6, 1618 та на початку козацько-польської війни 1648 року. За правління Богдана Хмельницького місто було коротко оформлено як центр компанії київського полку. У 1667 р. Він був відновлений в Польщі за Андрусовим договором, а в наступному сторіччі перетворився на важливий польський культурний центр. Це було місце католицької єпархії та будинку єзуїтського коледжу (1720 р.) Та монастиря (1724 р.), Бернардинського монастиря (1761 р.) Та монастиря сестер Сент-Вінсент (1766 р.). Його жителі приєдналися до гайдамацьких повстань 1750 і 1768 рр. Після розчленування Польщі в 1793 р. Місто було приєднано до Росії, а в 1804 р. Було перетворено в адміністративний центр Волинської губернії та видовище Волинської єпархії. У XIX столітті Житомир перетворився на регіональний виробничий і торговельний центр. Основними галузями промисловості були свічі та миловарство, випічка, пивоварна промисловість, цегельна промисловість, борошномельне виробництво та засмагання. До кінця століття додано сільськогосподарське машинобудування, металообробну промисловість та тютюнову промисловість. Постійно зростала кількість підприємств, з 14 в 1834 році до 33 в 1861 році, 46 в 1898 році та 63 в 1914 році. Залізнична лінія до Бердичева була завершена в 1896 році та Коростеном під час Першої світової війни. До 1900 року в місті працювали дитячі і жіночі гімназії, безкоштовна публічна бібліотека (1896 р.), Богословська семінарія, міський театр, музей (нині Житомирський обласний краєзнавчий музей) (1900 р.) Та міська лікарня. Її населення постійно зростало: з 5400 в 1798 році до 16 700 в 1840 році, 38 400 в 1863 році та 65 400 в 1897 році. Етнічний склад міста наприкінці XIX століття складав: євреї, 36,7 відсотка, українці та росіяни, 35,9 відсотка, і поляків, 13,4 відсотка.